Термін «деменція» відноситься до ряду захворювань головного мозку, які спричиняють порушення мислення та погіршують якість життя. Часто страждають такі процеси, як пам’ять, прийняття рішень і розпізнавання обличчя. Немає ліків, оскільки це відбувається через дегенерацію тканини мозку, яка є непоправною.
Записана історія хвороби сягає далекого минулого, принаймні до часів стародавніх греків, де про неї згадував Піфагор у 7 році до нашої ери. Він описав це як повернення до дитинства через втрату незалежності та раціонального мислення. Стародавні греки вважали це неминучим станом літніх людей, але сьогодні це не вважається точним.
У більш пізній момент історії вікторіанці використовували термін «стареча деменція», оскільки вважали, що вона присутня не лише у людей похилого віку; слово «старечий» з’являється перед психічними захворюваннями, щоб показати, що це стан, присутній у літніх людей. Вони вважали, що хвороба може виникнути й у молодших людей і бути спричиненою шоком або психічним виснаженням. Це вважалося формою невиліковного, прогресуючого божевілля. Їх лікували в притулках і називали «божевільними», що в ті часи було юридичним терміном для визначення людей, які перебували в притулках для божевільних, і він часто фігурував у переписах населення.
Справжнє слово «деменція» було введено у 17 столітті французьким лікарем на ім’я доктор Філіп Пінель, який використовував термін «деменція», що описував пацієнта, який демонстрував неузгодженість своїх розумових здібностей. Вона не могла згадати, як користуватися повсякденним посудом, і розучилася говорити. Після її смерті він оглянув її мозок і виявив, що тканини зменшилися та були наповнені рідиною.
У Німеччині на початку 20-го століття лікар виявив хворобу, коли розкрив мозок іншої пацієнтки та виявив у неї ураження (рубцева тканина) у певних частинах мозку; ця хвороба стала відома як хвороба Альцгеймера на честь лікаря, який її виявив. Однак вважалося, що це рідкісна хвороба середнього віку і не була пов’язана зі старечою деменцією до 1970-х років, і саме в цей момент в історії фахівці з психічного здоров’я зрозуміли, що хвороба Альцгеймера є однією з основних причин смерті, але не було зазначено у свідоцтвах про смерть.
Вважається, що на хворобу Альцгеймера припадає понад 60% усіх випадків деменції. Його вже не вважають лише хворобою похилого віку, але визнають і у молодших пацієнтів. Експерти припускають, що розумова активність, наприклад читання та розгадування головоломок, може допомогти запобігти або відстрочити настання цього стану.